1. Кому потрібно отримувати дозвіл на спеціальне водокористування??
Відповідно до п. 9 статті 44 ВОДНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ водокористувачі зобов’язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності
Дозволу.
Спеціальне водокористування - це забір підземних чи поверхневих вод з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.
Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їхні системи на підставі договору про водопостачання (поставку води) та/або про водовідведення без отримання дозволу на спеціальне водокористування.
У разі якщо вторинні водокористувачі здійснюють скидання стічних вод у водні об’єкти вони повинні отримати дозвіл на спеціальне водокористування на підставі затверджених нормативів гранично допустимого скидання (ГДС) забруднюючих речовин у водні об’єкти із зворотними водами.
До спеціального водокористування відноситься використання води для наступних потреб:
- питні;
- санітарно-гігієнічні (використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках, для прибирання приміщень);
-рибогосподарські потреби (риборозведення, поповнення втрат на випаровування та фільтрацію);
- виробничі потреби:
- проведення лікувальних та оздоровчих процедур ();
- для вирощування свійської худоби та птиці;
- обприскування сільськогосподарських культур (оброблення с/г земель засобами захисту рослин);
- миття/заправка автотракторної техніки;
- виробництво щебеневої продукції (на підживлення водопостачання комплексу мийки щебеню, пилеподавлення, і т.п.);
- виробництво залізобетонних та цегляних виробів (приготування розчинів, поповнення резервуару охолодження компресорів і т.п.);
- виробництво аміачної води;
- виробництво пиломатеріалів та деревно-стружкових виробів (сушильні камери);
- для виробництва продуктів харчування (замочування, миття, стерилізація, пастеризація сировини та матеріалів; приготування розчинів, підживлення оборотного
водопостачання і т.п.);
- для підживлення пожежних водоймищ;
- передача води населенню чи вторинним водокористувачам;
- і т.п.
Таким чином, всі суб'єкти господарювання у власності яких є артезіанські свердловини, шахтні колодязі, насоси, помпи, що відкачують
воду з поверхневих (річок, озер, ставків і т.д.) та/чи підземних джерел, здійснюють скид стічних чи кар'єрних вод у водні об'єкти повинні отримати відповідний Дозвіл.
2. Використання водних ресурсів за відсутності дозволу. Що загрожує підприємству??
Відповідно до вимог Водного Кодексу України (стаття 49) спеціальне
водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Статтею 255 Податкового Кодексу України передбачено рентну плату за спеціальне використання води.
Платниками рентної плати за спеціальне використання води є:
- первинні водокористувачі - суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
- суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Розміри Ставок рентної плати за спеціальне використання води встановлюються статтею 255 ПКУ.
2.1. Штрафи.
Статтею 60, 61 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено накладення штрафів на посадових осіб за порушення правил водокористування, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, а саме за дії:
- забір води з порушенням планів водокористування, самовільне проведення гідротехнічних робіт, безгосподарне використання води (добутої або відведеної з водних об'єктів), порушення правил ведення первинного обліку кількості вод, що забираються з водних об'єктів і скидаються до них, та визначення якості вод, що скидаються;
- пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв;
- порушення правил експлуатації водогосподарських споруд і пристроїв.
2.2. Збитки
Нарахування збитків заподіяних навколишньому природному середовищу передбачено статтею 110 та 111 Водного Кодексу України.
Розмір відшкодування збитків визначається розрахунковим методом відповідно до «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів» затвердженої наказом Мінприроди України від 20.07.2009 № 389 зареєстрованій в Міністерстві юстиції України від 14.08.2009 за № 767/16783.
В даній методиці передбачено за порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів наступні розрахунки збитків:
- за наднормативний скид забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами;
- за забруднення водних об'єктів речовинами у чистому вигляді у складі продукції чи сировини, плаваючими відходами або сміттям;
- за самовільне використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального
дозволу на користування надрами);
- за забруднення підземних вод забруднюючими речовинами;
- за забруднення поверхневих і підземних вод фільтратом сміттєзвалищ та полігонів твердих побутових та промислових відходів.
Розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою
Зсам = 5 × W × Тар (грн.),
де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, м-3;
Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар’єрних та дренажних вод - грн/100 м-3, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 м-3, води, яка входить до складу напоїв, - грн/м-3). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об'єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.
Для Кіровоградської області розмір ставки рентної плати за спеціальне використання підземних вод становить 107,58 гривень за 100 куб. метрів.
Отже припустимо, що підприємство без дозволу на спеціальне водокористування використало на власні потреби протягом календарного року 2000 м-3 підземних вод (з артезіанської свердловини та/чи шахтного колодязя) розмір збитків складатиме:
Зсам = 5 × 2000 × 1,0758 = 10 758 грн.